Я стріла Каїна і Авеля – вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Лементували, пізнавали смак борні.
Під перегуд росло каміння – на жертовник.
Ботей пухких овець тік за хитку лозу,
Чорнильних кипарисів ряд, гігантські мушлі.
Скидалася гірська місцевість на Гурзуф.
А я – вагітна – йшла по виноград і груші...
Сховати б Авеля в мережаний рукав
І понести у благодать повз ранні смокви!
Сумирний менший брат за валуном зібгавсь,
А Каїн лоба морщив, поспішав на лови.
І підняла я очі до важких небес.
І не побачила рокованого вбивства…
Невже у тому сновигань єдиний сенс,
Щоб від безсилля сотворяти плач-молитву?
Я знала Каїна: минав піском… убрід…
Він лунко хихотів, не прагнув слави, оргій.
У рань гойднувся в лоні довгожданий плід –
Від рос липневих, під густий чаїний стогін.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сломанные крылья. - Николай Зимин Пусть мои стихи послужат на ниве Божией во спасение новых душ во славу Премудрого Бога.
Пускай о небе ты мечтаешь,
Но строишь рай свой на земле.
К чему обман? Ты забываешь,
Что жизнь твоя - есть дар небес.
Поверь, мой друг, живому Богу
Нужна безгрешная душа.
Бескрылых душ на свете много.
Твоя - частица Божества...
Теология : Хелефеи, фелефеи и… духовный закон - Николай Погребняк Даже будучи старым, задумав помазать своего сына, Соломона, на царство, царь Давид доверил его охрану не придворным израильтянам, а своей охране из инородцев: хелефеям и фелефеям (см. 3Цар.1:44,45). Почему?..
